Вчителько мила

Кличуть мене синьоокі волошки –
Вчительки очі чудові .
Погляд: ласкавий, ніжний, тривожний
Наповнений світом любові.
Я нахилилась, торкнувшись зненацька
Віями тих пелюсток.
Злетіла із серця на кінчики пальців
Схвильованих зграя думок.

Приспів:
Вчителько моя, очі волошкові.
Пам’ятаю як я ішла до школи.
Вчителько, усміхнись
І не плач ніколи.
Ну ж бо подивись
Рідні всі навколо.

Від теплих долоньок  крізь серце і душу
Пробився любові росток.
Учителько мила, я хочу, я мушу
Піднятися аж до зірок.
До тих незрівнянних,яскравих і чистих,
Веселих, мов пісні струмок.
Нехай береже тебе Діва Пречиста,
Життєвий - важкий бо урок.
 
Приспів:
Вчителько моя, очі волошкові.
Ось із сином я вже іду до школи.
Вчителько, усміхнись
І не плач ніколи.
Ну ж бо подивись
Рідні всі навколо.

Ти посміхаєшся сонцем у небі,
А я розгубила слова.
Вибач мені, більш нічого не треба
Ти  й досі для мене жива.
Дощ із-за хмари пролився сльозою,
Вістку від тебе несе.
В спогадах, серці ти й досі зі мною,
Люба, спасибі за все.

Приспів:
Вчителько моя, очі волошкові.
Із онуком я вже іду до школи….
04:25
30.07.14.