Таинственный мир Ли Чень Дао -14- Дознание...

ЛИ  ЧЕНЬ  ДАО

ДІЗНАННЯ (http://www.stihi.ru/2014/07/29/996)


                «Хочу там поблукати.
                Бо великий океан – це те,
                що не наповнюється,
                скільки б у нього не вливалося...»
                (Чжуан Цзи)

Рання осінь
Зробила воду прозорою,
А ліс тихим,
Ніби сумним.
І в цю пору
Спокійну і благодатну
Чжуан Чжоу походжав
З вчителем на ймення Творець Блага
На мосту через річку Хао,
І споглядаючи воду прозору
Чжуан Чжоу сказав:
«Риби вільно у воді бавляться,
У цьому їх радість!»
«Ти ж не риба, -
Заперечив йому Творець Блага. –
Звідки знати тобі
У чому їх радість?»
«Ти ж не я, - заперечив Чжуан Чжоу, -
Як тобі відати, що знаю я,
А чого не знаю?»
«Я не ти, - продовжив Творець Блага, -
І звісно не відаю, що знаєш ти,
А що для тебе невідоме.
Але ж ти не риба,
І тому не можеш знати,
У чому риб’яча радість.»
На це Чжуан Цзи
Лише посміхнувся
І мовив так легко,
Як мовить тільки осінній вітер:
«Повернемось краще до початку, -
Звідки тобі знати,
У чому їх радість? –
Спитав ти,  і я відповів
І ти дізнався, що знав я.
Я ж дізнався про це,
Гуляючи над річкою Хао.»
А рання осінь
Цю розмову слухала,
Навіть листям не шаруділа,
І посміхалась
Порізаними листками клена,
Що мали почервоніти
Від сорому –
У близькому майбутньому…



                «Хочу там побродить.
                Потому что великий океан - это то,
                что не наполняется,
                сколько бы в него не вливалось...»
                (Чжуан Цзи)


Ранняя осень
Прозрачной сделала воду,
Лес тихим,
Будто печальным.
В эту пору
Спокойную, благостную
Чжуан Чжоу  всё бродил
С учителем по имени Творец Блага
На мосту через реку Хао.
И, созерцая прозрачную воду,
Чжуан Чжоу сказал:
«Рыбы свободно в воде играют,
И в этом их радость!»
«Ты же не рыба, -
Возразил ему Творец Блага. -
Откуда знать тебе
В чем для них радость?»
«Ты же не я, - возразил Чжуан Чжоу, -
Как тебе узнать то, что знаю я
И чего не знаю?»
«Я не ты, - продолжил Творец Блага, -
И, конечно, не знаю, что знаешь ты,
А что для тебя неизвестно.
Но и ты не рыба,
И поэтому не можешь знать,
В чем её, рыбья, радость.»
На что Чжуан Цзы
Лишь улыбнулся
И молвил так легко,
Как говорит лишь осенний ветер:
«Вернемся мы лучше к началу.
- Откуда тебе знать,
В чем есть их радость? -
Спросил ты, и я ответил.
И ты узнал то, что знал я.
Я ж узнал про это,
Прогуливаясь над речкой Хао.»
Ранняя осень
Тот разговор слушала,
Даже листьями не шуршала,
И улыбалась
Порезанными листками клена,
Что невольно покраснели,
Стыдливые -
За скорое будущее...