Золотосмужково. Перевод Светланы Груздевой

З піни народжена мрією кожного
Йде по піщинках ледь-ледь їх торкаючись…
Сонце закохане стежить за кроками,
Хвилі повзуть слідом, тягнуть у рай ключі…

Рай!
Несполоханий!
Тиша дорогами…
Плюскіт гребінчиків грає між мушлями.
Звуки єднаються, рухами грація
Зваблює, кличе у Золотосмужково.

Хто зможе встояти?
З каменя воїни?
Тільки пірни: день вчорашній - за обрієм!
Глиби нескорені хвилями корені
Чешуть, ледачі, бундючні, ще й згорблені…

Ніжним
       промінчиком 
                вечір 
                закінчено…
Сутінки сіли на берег непрошені,
Понаслідилося…
                Теплі чиїсь вуста...
Йде Афродіта, що з піни народжена!


                Перевод: Светланы Груздеой
                http://www.stihi.ru/2014/08/01/7581
                                             

Пеной рождённая,   тайной увенчана,
Шаг по песку лёгок лёгким касанием.
Солнце следит за движеньями женщины,
Волны лепечут ей вслед с обожанием.

Рай!
Он не пуганый!
Тишь первозданная.
Плеск гребешков, что ветрами полосканы.
Звуки сливаются. Жестами грация
Всех обольщает на Златополосково.

Кто устоит?!
Разве каменных воинов
Рать, что прибоем прибрежным притоплены…
Впрочем, на месте застыли… придонные
Корни лизать бы –  ленивым и сгорбленным…

Лучиком
               нежным
                             сквозит
                                          предвечернее.
Сумерки сели на берег туманами.
След оставляя...
                           устам чьим-то верная,
Вышла она, Афродита желанная!