Ми, немов оті чужинці
Хай поможе Бог в пораді…
Рано «вранці» ми злочинці,
А у «полудень» – при владі.
Це раніш… ми бились в Раді,
Рвали вічно піджаки.
«Ті» - дуріли, «інші» - раді.
Потім, знову навпаки.
Де тепер оті «обранці»?
Ті вожді народних мас?
Чи дрімають на лежанці?
Чи очікують свій час?
Ми - отара у звіринці,
Ми давно життю не раді.
Хто тоді у нас злочинці,
В опозиції, чи в Владі?
Знає старець і маленький,
Їм віки - не дивина:
Краще - спокій поганенькій,
Ніж розважлива війна.
29.07. 2014.
Кожнi хочуть наодинцi
© Copyright: Станислав Калиниченко, 2014
Свидетельство о публикации №114072905841
Свидетельство о публикации №114072905841
Рецензии
Всі Ваші вірші закликають до Миру. Я приєднуюся до цього заклику.
Олег Омелянчук 08.09.2014 18:45 • Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 08.09.2014 18:45 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.