Ще вчора щастям сяяли їх очі.
Дітей вкраїнських посмішки цвіли.
Хто лихо це страшнеє їм наврочив -
Ховатися в підвалах від війни?
Хто горе це приніс в мою країну?
Чому повинні постріли впізнать?
Лишать привітну, теплую хатину,
Жахатися... Від смерті утікать?
Ще вчора матері солодко спали,
Бо поруч, їх, трималися сини -
Діток своїх коханих обіймали,
Сьогодні із гвинтівками вони.
Сьогодні їх життя на волосині.
О, Боже, звірство дике зупини!
Мир поверни і спокій Україні,
Від аду і насильства захисти!
Захисти, Боже...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2014
Свидетельство о публикации №114072904969
Свидетельство о публикации №114072904969
Рецензии