Малятко, дитинонька, Божа скарбниця..
Малятко, дитинонька, Божа скарбниця,
Волосся осяйнi, обличчя – веселка,
Розмови бджолинi ти слухаєш: чутно!
I свiт вiдкривається; вiн каламутний,
Оскiльки немає того поцiлунку,
Що тут вiдчували вiд сонця уранцi
Нащо сонце вам, любi мамо i тато,
Коли є дiвчатко – пiтьма уповзає..
Вона – це слiпуче божественне свiтло
От тiльки батьки не завжди помiчають..
120714 14.54
перевод Светланы Груздевой:
http://www.stihi.ru/2016/06/25/217
Свидетельство о публикации №114072900322