В коралах над тином калина
І лине клекіт журавля
І просинь тривожна у небі
Це осінь, як завжди, прийшла
Вона як чарівниця з казки
Над лісом і садом літа
І жовто-багряні шати
Кидає їм так, задарма
Берізка від вітру тремтіла
Над яром, це там за селом
І перша вбрання те схопила
Немов засвітила багато яскравих свічок
Антонівка рясно вродила
Великі, янтарні, смачні
Плоди її сонцем налиті
Згинають гілки до землі
Вже ластівка більш не літає
Під стріху, над нашим вікном
Її ластів’ята дорослі
Поставлені вже на крило
Ще вчора літали, кружляли
Шугали у небо гуртом
Я їм від душі побажала
Повернення в рідне гніздо
Над вечір як сонце заходить
Промінням дахи золотить
Не чути пташиних мелодій
І гай не співає, а сумно мовчить
10 січня 2001 року
В коралах над тином калина
© Copyright: Екатерина Таратун, 2014
Свидетельство о публикации №114072809189
Свидетельство о публикации №114072809189
Рецензии