В мехах весь лисьих посетил поэта гость

«В мехах весь лисьих посетил поэта гость»


В мехах весь лисьих посетил поэта гость
Пыхтит он трубкой, с пойнтером Нероном
Вдвоем сидят. С еды все началось..
Гость выпивает, - дом плывет затоном.

Вокруг - водоворот снегов. Часы шесть раз еще-то не пробили,
Темно на улице, закатом красным, алым
О новом дне благою вестью наградили
Со снега кружевом и рогом разудалым.

Пускай гудит и мчится на седом коне
Пусть припадет он, как Нечай, к сталистой гриве,
Огонь сегодня ярок, ясно мне

Мой добрый гость – он лжец, он мудр и говорит красиво
Всё о рыбалке, о далекой стороне,
Как бил акул в Бенгальском он заливе.


Максим Рыльский (1898-1965)

Источник: Рыльский. "Сонеты". Киев, "Молодежь", 1974.


«У хутрі лисячім мене одвідав гість...»


У  хутрі  лисячім  мене  одвідав  гість 
Із  люлькою  в  зубах  і  пойнтером  Нероном. 
Тепер  удвох  сидять.  Нерон  поважно  їсть. 
Пан  п’є,  —  і  тихий  дім  ввижається  затоном. 

Навколо  —  вир  снігів.  Ще  не  дзвонило  й  шість, 
А  темно  надворі,  і  заходом  червоним 
Нам  знову  послано  про  день  бурхливий  вість, 
Про  вітер  сніговий  із  рогом  міднодзвонним. 

Нехай  гуде  і  мчить  на  сивому  коні, 
Припавши,  як  Нечай,  до  сталевої  гриви,  — 
У  нас  ясний  огонь  і  спогади  ясні. 

Мій  добрий  гість  —  брехун,  філософ  і  мисливий, 
Рибалка,  мандрівець  —  розповіда  мені, 
Як  бив  колись  акул  в  Бенгальському  заливі. 

1922