Я чекатиму на тебе
майже пів свого життя.
Не боюсь у душу джебів —
вони по ній лише тертя.
Хоч тре немов як бензопила,
ріжучи емоцій град.
Твій подих поруч, як сопілка,
що лікує все підряд.
Теплокровна м’якість тіла —
не влучить навіть оксамит.
Я забув, що серце тліло,
коли кохана поряд спить.
І сну твого я охоронець,
не треба вдячності я сам
по світу йду як миротворець,
приклоняючись очам.
Твоїм очам.
А воскресити внутрішнє гасло
настільки змогли лише чари твої.
І в моїй піраміді Маслоу
перша ланка належить тобі.
Я чекатиму на тебе...
© Copyright: Даниил Корженевский, 2014
Свидетельство о публикации №114072500924
Свидетельство о публикации №114072500924
Рецензии