Покликання, обмежене роками,
Щасливі й нещасливі сподівання…
Весь всесвіт розділяється на брами,
Розірваний на заклики єднання.
Можливе потонуло в неможливім,
Частину мрій своїх ми розгубили;
Ті, що лишились – законсервували
І викинули бутафорські крила.
Ми так і не наважились злетіти,
Навіщо ж наші спини розтинають?
Ми не дорослі ще, та вже не діти,
Ми дуже довго ходимо по краю.
Покликання, обмежене свідомо
Безвір’ям, несміливістю та лінню…
На всіх дорогах, що ведуть додому,
Не варто залишатись тільки тінню.
17.06.2014
Покликання
© Copyright: Оксана Левандович, 2014
Свидетельство о публикации №114072505543
Свидетельство о публикации №114072505543
Рецензии