100 кiлобайт

Відпочинь,
Нарешті тиша навколо,
І нікому невідомо,
Де ми.
В далечинь
Збирається чергова варта,
І поки їм вистачить фарту,
Ти поспи.

Ранкова трава обіймає гарячі руки.
Змиває  з обличчя бруд росою холодною.
Ми більше не вміємо чути нормальні звуки.
Ми стали умовними.
Обмежено втрати, і кожна нова не фатальна-
У медіа просторі - 100 кілобайт новинами.
На кожну годину чекаємо як на останню.
Й живемо хвилинами.


Серед мрій
Багато завжди нездійснених,
Так має бути напевно,
Тільки мрій.
І повір
Війна не буває вічною,
І їй нам не стати звичкою,
Тільки вір.


Ранкова трава обіймає гарячі руки.
Змиває  з обличчя бруд росою холодною.
Ми більше не вміємо чути нормальні звуки.
Ми стали умовними.
Обмежено втрати, і кожна нова не фатальна-
У медіа просторі - 100 кілобайт новинами.
На кожну годину чекаємо як на останню.
Й живемо хвилинами.


Рецензии
Евгений, это невероятно пронзительное стихотворение! Услышал по радио и решил найти текст. Слов не хватает... Слушаю по кругу который час и перечитываю слова... Сложно слезы сдерживать... Это коснулось нас всех.

Жму руку с уважением и искренними пожеланиями творческого вдохновения!
Денис Спиридонов


Денис Спиридонов   05.05.2017 19:40     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.