Упав у безодню квiтень...
В цей час безсоромний, клятий.
Країна, немов повія -
Розхристана, розіп"ята...
Упав у безодню квітень -
Відвертий, палкий, юначий...
Жебрачить подвір"ям вітер,
Та небо щоденно плаче.
Крізь тугу під ту плаксивість
Птахами летять молитви.
Біда кожен день болить нам,
І скроні фарбує сивим.
07.2014.
Свидетельство о публикации №114072503695