Май 2014

(этот стих был написан в мае 2014 г. о событиях в ещё не разрушенном Донецке... Кто мог подумать тогда, что это - начало такой страшной беды...)
   
    Травень 2014

Зелена гілка колисає
свічки рожеві на каштані,
а хмара – чорна нависає
і стигне кров у рваній рані.
Отруйливо палають шини,
округа димом оповита,
в кущах – розстріляна машина,
а в ній лежить родина вбита…

Як випало нам опинитись
в цім незбагненнім лихолітті,
що навіть не могло наснитись
у най жахливішім страхітті?
Навіщо цілить брат на брата
мисливську зброю й кулемети?
В руках – рушниці і гранати,
скрізь – маски та бронежилети!..

Травень, розбещений красою,
в несамовитості квітує,
а смерть із гострою косою
в містах заквітчаних лютує.
А я в сльозах благаю Небо,
щоб врятувало від руїни…
Нам зберегти країну треба –
молімося ж за Україну!

  (цей вірш був написаний у травні 2014 р. про події у ще не зруйнованому
  Донецьку... Хто міг подумати тоді, що це - початок такого страшенного лиха...)