Мов кров, майоріють знамена,
Мов чорний у прірву прорив...
Затьмарюють вщент на теренах
Вже "боши" старих крадіїв.
Вже сива ошукана мати
Поплакати ходить в бурьян...
Щоб жити, вже треба вбивати
У власній країні слов'ян.
Вже гинуть маленьки та літні,
Вже з острахом згадують про
Ті хітрощі жовто-блакитні.
Чи мріяв про це ти, Петро?
Про це ти співав, соловейко?
В яке ще звернеться ДАI
Ця Австро-Угорщина Швейка?
Вже йдуть поховати її!
Похорон
© Copyright: Николай Валерьевич Ширяев, 2014
Свидетельство о публикации №114072305111
Свидетельство о публикации №114072305111
Рецензии