Третя ранку і знову спокій,
і знову летить мій попіл.
В останній раз на петлі короткій,
В останній раз токаюсь я пекельних кіл.
Ти знову далеко, десь там біля смерті,
А я блукаю близ пшениці полів.
Ти знову приїжеш на кістлявій кареті
І ми поїдемо до райських садів.
Тепер навіки ми разом
Я ще живий, ти давно мертва.
В останній раз танцюємо, поки ще разом,
поки нас не забрали пекельні тенета.
Ти доторкнешся до мене кісткою пальця,
Я обійму тебе кровью...
Не підбереться смерть з ненацька.
І буду я навіки з тобою...
Моя кохана смерть.
Знову спок й
© Copyright: Алекс Винтер Вольф, 2014
Свидетельство о публикации №114072300452
Свидетельство о публикации №114072300452
Рецензии