Майорiти без вогню-смерть!
Ти гори,гори,гори!вщерть!
Як не знати,що шляхiв назад нема
Що ти з попелу створила!зима?!..
Ти мене причарувала-ниць
Вирвала з байдужих -сотню лиць
Й понесла,по небу i Дощу
Я тобi нiколи-чуеш-не прощу!
Бо я досi в тво;х прапорах
Я i зараз вв новорiчних снах!страх!
Ти мене ,не вiдпустила нi на мить
Й не вiдпустиш-втiм не даш горiть!
Що ти ще чекаеш,зима?
Скiлтки Сотень ще вiддасть земля??
Скiлтки ще запалить душ у Профспiлках?
Де твiй прихисток,дiвчино!де твiй дах?
Не злiчити кОтрих загубила ти!в
Втiм,якi красивi стали кольори..
Бути вiк у тебе в боржниках!
Й мрiяти в той час про тебе в снах!
Я тебе благаю -вiдпусти
Ну спали,без марних сподiвань ,мости
Припини,писати нам листи
Ми усе зipвали!нас забули всi
Залишилась тiльки вiчна мрiя.
Ти.
Зима, що нас змiнила
© Copyright: Пепел Роз, 2014
Свидетельство о публикации №114072303042
Свидетельство о публикации №114072303042
Рецензии