За горами Хань Мэнь

Стихотворный пересказ отрывка из сборника "Вёсны и осени" Ли Бо.

За цепью горною Хань Мэнь,
Грядой гранитных серых скал,
Где снег лежит за веком век,
Где холод всё вокруг сковал,

Где правит злобный жадный хан,
Что человечность позабыл,
Что только грабил, воевал,
Народ свой в стадо превратил,

Детей невинных насмерть бил,
Где ветры северные рвут
Край, о котором Бог забыл,
Который царством Э зовут.

Черна правителя душа,
Что Солнца луч не хочет знать,
И от лица его, дрожа,
Свет правды отгоняет знать,

Где жадность, темноту и ложь
Хранит по ханской воле  ряд
Его распущенных вельмож,
Его безжалостных солдат,

Где северный метёт буран,
Где теплоты ни капли нет –
Лишь только в душах у крестьян
Надежда робкая на свет.

Украинский перевод автора стихиры Ли Чжэнь Дао.

«За горами Хань Мень
                Живе дракон Є Гуан Лун…»
                (Лі Бо)

За горами Хань Мень –
Холодними гранітними скелями
Вкритими віковічними снігами
Царство Е Го – царство журби та холоду.
Править там жорстокий ван,
Що зневажає людяність,
Що підданих вважає стадом,
Що йде війною на царства сусідні,
Що вбиває дітей невинних.
Вітри північні нещадно шматують
Забуте Небом і небожителями
Царство варварів Е.
Чорна душа його імператора
Не знає променів сонця,
Не знає світла і правди,
Не знає вчення Конфуція.
Сонце давно засмучено
Дивиться на черстві душі
Його бездушних чиновників,
Його жорстоких солдатів.
Вітер північний стогоном
По тому царству несеться
І тільки селяни втомлені
Мають слабку надію,
Що землю оту студену
Колись зігріє сонце…