Владимир Сосюра Астры последние
Осени поздней следы покаянные,
Шепчется хмуро ветер над вами
и омывает вас небо дождями.
Вы как любовь, что весну не узнала
и как заря, что уже отсияла.
Астры последние, как полупьяные
Осени поздней слезы багряные...
Айстри задумані, квіти останнії…
* * *
Айстри задумані, квіти останнії,
осені пізньої сльози багрянії…
Сумно шепочеться вітер над вами,
і обмиває вас небо дощами.
Ви як любов, що весни не зазнала
і як вечірня зоря одсіяла.
Айстри задумані, квіти останії,
осені пізньої сльози багрянії…
1955
Свидетельство о публикации №114072008558