Анисим Кронгауз - кукушка куковала за стеной

«КУКУШКА КУКОВАЛА ЗА СТЕНОЙ...»
Анисим Максимович Кронгауз (1920-1988 г.)

-------------------Перевод с русcкого на украинский язык: Николай Сысойлов
-------------------Перевод с русского языка на болгарский язык: Красимир Георгиев


-------------------------------------Анисим Кронгауз
-------------------------------------КУКУШКА КУКОВАЛА ЗА СТЕНОЙ...

-------------------------------------Кукушка куковала за стеной.
-------------------------------------Кукушка издевалась надо мной.
-------------------------------------А нужно ли так много куковать
-------------------------------------И птичьей ложью истину скрывать?

-------------------------------------Врачи и те мне правду говорят,
-------------------------------------А ты кукуешь сорок раз подряд.
-------------------------------------„Ку-ку, ку-ку, – так сорок раз, – ку-ку”, –
-------------------------------------А боль не унимается в боку.

-------------------------------------Раскрыл я ставни. Захотелось мне
-------------------------------------Увидеть лес в некрашеном окне
-------------------------------------В закатном непогашенном огне,
-------------------------------------Где, может, скачет, листьями шурша,
-------------------------------------Лесная лгунья – добрая душа.

-------------------------------------Но там, где свет закатный не потух,
-------------------------------------Большим бичом размахивал пастух:
-------------------------------------Как рыжую корову на стерне,
-------------------------------------Он солнце бил по огненной спине.

-------------------------------------Он был веснушчат и широк в кости,
-------------------------------------Не стукнуло ему и двадцати.
-------------------------------------И понял я: кукушка в тишине
-------------------------------------Пророчит долголетие не мне.

-------------------------------------1956 г. http://www.stihi.ru/2014/04/01/7



ЗОЗУЛЯ КУКУВАЛА ЗА СТІНОЮ ...
(переклад на українську мову: Микола Сисойлов)

***

Зозуля кукувала молода,
Знущалася зозуля, от біда.
В передвечірній дивній тишині
Ще довгий вік пророчила мені.

Ось лікарі' – й ті правду говоря'ть,
А ти кукуєш сорок раз підряд.
«Ку-ку, ку-ку, – так сорок раз, – ку-ку», –
А біль – все не вщуха'є у боку.

Розкрив віко'нниці: так хочеться мені
Побачить ліс в розкритому вікні
У західному дивному вогні,
Де, може, скаче в за'тінку куща' 
Лісна брехуха – лагідна душа.

Та там, де промінь сонця не потух,
Крутим бичем розмахував пастух.
Як ту руду корову на стерні,
Він сонце бив по вогненній спині.

Весь у веснянках, широчінь в кості',
Не стукнуло йому і двадцяти.
І зрозумів: зозуля в тишині
Пророче довголіття не мені.

***
Николай Сысойлов,
20.07.14

==================================


ТАМ КУКА КУКУВИЦАТА ОТВЪН
(превод от руски език на български език: Красимир Георгиев)

***

Там ку'ка кукуви'цата отвъ'н
и издева'телства над мо'я съ'н.
Зашто' да ку'ка дъ'лго тя' можа'
и да ме дра'зни с пти'чата лъжа'?

От до'кторите и'стината зна'м,
а ти' чети'рсет пъ'ти ку'каш та'м.
„Ку-ку', ку-ку'...” – за ку'кане пара'д,
а в кръ'ста бо'лките да спра'т не шта'т.

Капа'ка вди'гнах. Зад прозо'рец си'в
да зъ'рна ка'к сред го'рския маси'в
в заля'зваштия о'гън, о'ште жи'в,
наде'жда сред листа'ка све'ж събра'
лъжки'ня го'рска и душа' добра'.

Но не'йде та'м сред за'лезната ши'р
голя'м камши'к разма'хваше пасти'р
и като кра'ва ри'жа в у'гар-скръ'б
плюште'ше слъ'нцето по о'гнен гръ'б.

Той бе' с луни'чки, е'дър бе' юна'к,
не бе' му чу'кнал о'ште двайсета'к.
Разбра'х, че пророку'ва с то'з рефре'н
тя дълголе'тие, но не' за ме'н.

***
Красимир Георгиев http://www.stihi.ru/2014/04/01/7


Рецензии