Неспокійні сни мої,
Стукає війна у двері,
Стука в рими на папері,
Стука в небо та гаї.
Стукає у двері страх,
І не хочеться втрачати,
Чоловіка,тата й брата...
Страх у душах і очах...
Та не думай, ворог мій,
Що впаду я на коліна,
Що полізу попід тином,
Як слизький, смердючий змій...
Витру сльози на очах,
Та візьмусь допомагати,
Бо я маю що втрачати
І не житиму в пітьмах.
Стука вiйна у дверi
© Copyright: Ветка Миловец, 2014
Свидетельство о публикации №114072006098
Свидетельство о публикации №114072006098
Рецензии
