Як доля дві дороги зв’яже,
Веселим стане хмурий день.
Ми на побачення в оазу
Із сірих вирвались пустель.
Затопить поцілунків повінь,
(У мріях визрівала, снах),
І нас у повені любові
Не розділить, не роз’єднать.
Уста і пальці не пускали,
Ще жменьку слів, ще каплю ласк!
Розлука чорними пісками
Лякала і ламала нас.
Прощатись час. Не порятує
Чаклунство світле ласки, слів.
І у розлуку – Каракуми*
Я зачарований ступив
О, як тебе не вистачає,
Скучають пальці і вуста,
І над пустелею Тянь-Шанем *
Бажання-сяйво вироста!
Каракуми* - чорні піски (тюрське)
Тянь-Шань* - небесні гори (тюрське)
2011
Кохання земне i небесне
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2014
Свидетельство о публикации №114072001617
Свидетельство о публикации №114072001617
Рецензии
Чудовий вірш про кохання і розлуку. Дуже подобаються Ваші вірші. З повагою - Н.Т.
Нина Трало 20.07.2014 20:25 • Заявить о нарушении
Нина Трало 20.07.2014 20:25 • Заявить о нарушении
Дякую, Ніно! Я теж із насолодою читаю Вашу поезію.
Игорь Герасименко Кременчугский 22.07.2014 23:07 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 22.07.2014 23:07 Заявить о нарушении