Диявол дико посмiхнувся...

(снимки автора. Работа фото-шопом.  Снимки памятников сделаны в Болоньи.)
 Это не продуманный стих - это крик и боль )

 Кожен день помирав в муках...   Кожна ніч страждала...

 Біль  до матері ввірвався,
  Вітер  кров’ю захлинувся...
  Впав... І більше не піднявся...
  Чорне з білим  знов зітнуться...

           Плачуть гірко  сиві  верби,
           Небо виє - стогне  річка,
           А  земля  запахла  смертю...
           Спалахнули зорі-свічки...


  У вогні життя  палає,
  Диявол  дико  посміхнувся:
- Всім кінець!.. і він це  знає!
  СВІТ  ВІД БОГА  ВІДВЕРНУВСЯ...


           Замовчали   сиві   верби...
           Небо  впало - сохне  річка...
           Все руйнують  руки  смерті -
           В серці неньки  тліє свічка...


Перевод на русский «Диявол дико посмiхнувся...» (Юля Куропата)

Каждый день умирал в муках... Каждая ночь страдала...

К матери боль ворвалась,
Ветер кровью захлебнулся.
Упал... И жизнь оборвалась...
Черный с белым цвет схлестнулся...

Седые ивы плачут горько,
Воет небо, стонет речка
И земля запахла смертью...
Зори вспыхнули, как свечки.

Жарко жизнь в огне пылает
Дьявол дико улыбнулся:
-Всем конец! Он это знает!
МИР ОТ БОГА ОТВЕРНУЛСЯ...

И молчат седые ивы...
Упало небо, сохнет речка...
Все разрушают руки смерти -
В сердце матушки тлеет свечка.



Любовь Григорьева 2   19.07.2014 21:55