Цар - колос

 

Мені наснилась вчора Україна
У чорному похмурому диму,
Не мов у нас знов запалали шини,
Ніхто не розуміє ЩО, ЧОМУ?
Аж раптом мов із Азії втік з свята,
Дракон рожевий розгорнув кільце,
І чорноту ту, геть почав збирати,
Стягнув мов ковдру, а під нею,
Колос зерном налитий,
Красень золотий,
Та не один він ціле поле-море,
Я вірю сон тей зовсім не простий,
Здолаємо всі труднощі й турботі,
І чорна ковдра  скоро геть спаде,
Під нею наливається  вже колос,
Цар- Колос неодмінно    проросте,
І Україна скоро в повний голос,
Відновить вічне, світле і святе!
19.07.2014


Рецензии
Тільки надією і живем... З подякою.

Наталья Сытник   19.07.2014 21:30     Заявить о нарушении