Юля, киця, не сумуй,
Божий дух в собі відчуй.
Ти сама це вірно знаєш,
Що без нього не буваєш.
Він веде тебе туди,
Де в людини мить біди.
Де потрібне твоє слово,
Господа Отця промова.
Дякую за світ без меж,
Що з собою ти несеш.
Як мед, солодка мова та,
Що дають твої вуста.
Будь світлом для нас Божим.
З вірою у серці зможем
Наш пройти життєвий шлях
В доброправедних трудах.
15.07.14
Для Юл Смоляк
© Copyright: Наталия Боровская 2, 2014
Свидетельство о публикации №114071904627
Свидетельство о публикации №114071904627
Рецензии