Познай самого себя - и ты познаешь мир!
Сказав один великий Майстер Слова.
А ми і через добрі сотні літ
Не втямили, про що велася мова...
Людина – це секрет, таємний скарб,
Ніхто не знає, що приховується в ній.
Вона, як суміш різних кольорових фарб,
То ніжна - як голубка, то страшна – як змій!
Людина може врятувати світ,
А може розпочать війну жахливу,
У спокої прожить багато літ
І бомбувать японську Хіросіму.
Всиновлювать беззахисних дітей
І продавати цих дітей у рабство…
Ніхто не знає нас, людей…
Що ми таке? Прокляття чи багатство?
Ми хочемо пізнати небо і моря,
Щоб підкорились хвилі, зорі,лава.
Але не розумієм, що на трон Царя,
Володаря Природи, ми не маєм права!
Спочатку треба злагоду знайти з собою,
Порозумітись з внутрішньою середою
І не вважать життя чужою грою,
А жити із захопленням, жагою…
Прислухатися до душі, до серця,
Пізнати свої здібності і вміння.
І усвідомити, що кожен з нас – це скельце
Одного дзеркала. Ми Всесвіту насіння!
І от тоді ми почнемо насправді жити
І щось корисне для Землі робити,
Пізнаємо глибини літосфери,
Полетимо до Марсу і Венери,
Поглиблемо знання про Атлантиду, Крит…
Пізнай самого себе – і ти пізнаєш світ!
Свидетельство о публикации №114071904418