Спалахують в небі ліхтарики-зорі,
мов душі крилаті, що сяють в бездонні.
Зникають у тиші п’янкій, загадковій
з’являючись знову у музиці, віршах,
дорогу освітлюють в ніжнім тремтінні,
цілують і пестять омріяну даль
у вічнім мовчанні… Їх радість, печаль,
і мудрість незаймана з поглядом зливи
ніким не придумане – щастя бурхливе
утоплює дні помилкових бажань,
в сіянні зірковім натхненна безкрай.
Натхнення безкрай
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114071808938
Свидетельство о публикации №114071808938
Рецензии
Чи майстер скаже час, а я вчусь без упину. Вдячний Вам Ли за слова підтримки. До зустріч... Віктор...
Виктор Сурженко 03.08.2014 17:55 Заявить о нарушении
Виктор Сурженко 03.08.2014 17:55 Заявить о нарушении
