Сполохане лiто...

Наталья Кислощук
Вітер виє і хмари жене...
Сонце стомлене в хмарах дрімає...
Все колись відболить і мине,
В світі вічним ніщо небуває...

Плаче липень холодним дощем:
Хтось сполохав, напевне, це літо...
Стихли птахи - сидять під кущем...
Як можливо такому радіти?


Свою тугу вкладаю в вірші,
Може сумно мені щей від того -
Хочу вірить в безсмерття душі
І у все, що нам дано - від Бога...

Хочу вірить, що ще повернусь,
Щоб побачити сонце і квіти...
Тільки зараз так сумно чомусь,
Плаче тужно сполохане літо...


© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114071808542
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Кислощук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Наталья Кислощук