Тяжiння
кілкою тіню з-попід вій.
Погляд пророчить каяття,
в обмін на паморочний хміль.
Лоскоче кров серцебиття,
швидко-повільним ритмом вдихів.
Душа зринає в небуття...
побути там, хоча б ще трохи...
Зазнала сонячну жагу
коли до хмар в тобі злетіла.
Пройшла крізь зоряну тугу,
що спрагле серце остудила.
А повернулась небуттям
доведеним до зубожіння
й не пережитим почуттям,
до тебе одного, тяжіння...
(ХТ 17.07.2014)
Свидетельство о публикации №114071806149
Дякую!
Взаємного Вам несгасимого кохання і натхнення, Ксенія!
Оксана Вершинина 2 01.09.2014 16:34 Заявить о нарушении
Хт Ксения Тим 07.10.2014 20:04 Заявить о нарушении