Туман повз пальці протікає,
я, крізь туман,
ранкову тишу обіймаю
у повень літ,
у зелень гаю повертаюсь
і тішусь там
холодним подихом криниці –
з у яв межі
до серця спогади вернуться
пірну вві сні
в сріблясте плесо нив, пшениці,
в спів солов’їв,
проміння сонячного ласку
відчую знов –
життя минає, наче казка
живе Любов!..
Життя - Любов!
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114071607054
Свидетельство о публикации №114071607054
Рецензии