Am Himmel stehen schon die Sterne

Am Himmel stehen schon die Sterne
Am Himmel stehen schon die Sterne.
Im Dunkel liegt das Sonnenlicht.
Es flackert eine Hoflaterne.
Der Mann im Mond tut seine Pflicht.
Nun hat die Arbeit, Sendepause.
Und alle Katzen werden grau.
Nur eine, die ist nicht zuhause,
das ist die Reinemachefrau.

Man kann sich voll auf sie verlassen.
Das Putzen ist ihr 't;glich Brot'.
Sie reinigt Tee- und Kaffeetassen.
Das Chaos kommt durch sie ins Lot.


Dann legt sich das B;ro zur Ruhe.
Sie w;nscht ihm eine gute Nacht.
Sie schl;pft in ihre Stra;enschuhe.
Das Licht bleibt aus, bis kurz vor acht.

© Roman Herberth, 2013
 Aus der Sammlung Abendstimmung

На небі ще висить зоря
У тьмі сховалось сонячне проміння
Тут тільки сяйво ліхтаря
І диск луни показує свої уміння

І вже робота замовчала
І сіріють всі коти
Одна додому не попала
Прибиральниця не може йти

На неї покладатися можемо цілком
Її «щоденній хліб» це прибирання
Відмиє чашки з чаю й кави кип’ятком
Хаос їй завдяки, зазнає упорядкування

Затим бюро у спокій лине
Спокійної ночі йому бажає
Вона у човганці сковзне
І до восьми світла не має