Кажу тоді: "Почуй мене."
Ніхто не чує...все мовчить.
Бо, біль у сердці не мине.
Душа болить і знов кричить.
Тебе так хочу обійняти,
Тепло відчути твоїх рук
І,ніжно-ніжно цілувати,
Твого серденька чути стук.
В обіймах мужніх потонути,
Прижатись міцно до грудей
І в цім положенні збагнути ,
Що я для тебе над усе й,
Три слова ті, що гріють душу,
Почути з вуст твоїх хотілось,
Але, нажаль,признати мушу,
Що мабудь, знову, не судилось.
Сумно
© Copyright: Виолетта Лопата, 2014
Свидетельство о публикации №114071603582
Свидетельство о публикации №114071603582
Рецензии