Димчо Дебелянов. Пенчо Славейкову

Димчо Дебелянов
ПЕНЧО СЛАВЕЙКОВУ


Переклад з болгарської Любові Цай


Хай ніч тобі сумна й німотна
судилась в рідній стороні,
ти — наче сонце, незворотно
ідеш до подвигу в борні.

Ти кинеш оком в світ холодний,
де гасне промінь полохкий,
де серця порух благородний
хапає вмить вогонь жаркий.

Юрми сліпців безумна, люта
до тебе звернута олжа —
нікчема хижо ллє отруту,
злидар уїдливий вража.

Та клич тебе зове народний
до благородної мети,
зійшов ти на Голофу, годний,
і Бога не відрікся ти.

Ти йшов, долаючи примари,
там, де скорботи тінь пройшла,
пожеж диміли чорні хмари, —
краса там нині пролягла.

Твій день прийшов – тобі величність
віддали гімном голосним —
мов сонце ти ступив  у вічність,
що сяє блиском золотим.

*** 

Оригінал:

Димчо Дебелянов
НА ПЕНЧО СЛАВЕЙКОВ

На робска нощ под свода черен,
за участ царствена роден,
кат слънце тръгна ти - уверен,
към подвига на своя ден.

И хвърли зрак в предел безплоден,
де гаснат болно лъч по лъч,
де всеки трепет благороден
замира в кипналата злъч.

Там тма слепци обезумели
към теб похулен рев изви -
презрений хищно те прицели
и нищият те уязви.

Но, жрец и воин на живота,
ту благ, ту огненожесток,
ти горд възлезе на Голгота
и не отрече своя Бог.

Сам си съдбата изпревари
и там, де нявга на скръбта
димяха черните пожари,
днес светят мощ и красота.

Че ден за химни ти дочака,
дочака жътва в своя ден -
и като слънце слезе в мрака,
от блясък царствен озарен.



Пенчо Славейков (1866-1912) - выдающийся болгарский поэт.