Васильки

"ВАСИЛЬКИ"

Васильки на поле, васильки на поле,
У тебя же, милая, синь из-под ресниц.
И синеют рощи, где гуляет воля
И синеет счастье пеньем певчих птиц.

Отсияют годы тучками над нами,
И другие двое по полям пройдут…
Мы уйдем навеки, станем васильками,
Что так синеоко по полям растут!

Так же будет поле синевой покрыто,
Также будут тучи ускорять свой бег…
Сравнивать с цветами синь очей любимой
Будет опьяненный счастьем человек


15 июля 2014



Владимир Сосюра (1898 - 1965)


"ВАСИЛЬКИ"

Васильки  у  полі,  васильки  у  полі, 
і  у  тебе,  мила,  васильки  з-під  вій, 
і  гаї  синіють  ген  на  видноколі, 
і  синіє  щасті  у  душі  моїй. 

Одсіяють  роки,  мов  хмарки  над  нами, 
і  ось  так  же  в  полі  будуть  двоє  йти, 
але  нас  не  буде.  Може,  ми  квітками, 
може,  васильками  станем  —  я  і  ти. 

Так  же  буде  поле,  як  тепер,  синіти, 
і  хмарки  летіти  в  невідомий  час, 
і  другий,  далекий,  сповнений  привіту, 
з  рідними  очима  порівняє  нас.