Белые акации будут цвести...

"Белые акации будут цвести ..."

Белых акаций нетронутых цвет
В лунные ноченьки жгучие,
Луч очищения светом зальет
Реки и ивы и кручи…

Будем идти мы с тобою тогда,
Пусть ветерок нежно плечи ласкает
Пусть остается со мной навсегда
Взгляд глаз родных, что любовью пылают…

Сладостно плачут в садах соловьи
Жизнь и природа, поверь мне - едины.
Нежно целую я губы твои,
Образ моей Украины…

Вот она стройная в пышном венке…
Сердце сжимает до боли…
 Вы с Украиной в поэта стихе,
Сотканном нежно любовью!
 


Владимир Сосюра (1898 - 1965)

"Білі акації будуть цвісти..."


Білі  акації  будуть  цвісти
в  місячні  ночі  жагучі,
промінь  морями  заллє  золотий
річку,  і  верби,  і  кручі...
 

Будем  іти  ми  з  тобою  тоді
в  ніжному  вітрі  до  рання,
вип'ю  я  очі  твої  молоді,
повні  туману  кохання...
 

Солодко  плачуть  в  садах  солов'ї,
так,  як  і  завжди,  незмінно...
В  тебе  і  губи,  і  брови  твої,
як  у  моєї  Вкраїни...
 

Ось  вона  йде  у  вінку,  як  весна...
Стиснулось  серце  до  крику...
В  ньому  злилися  і  ти,  і  вона
в  образ  єдиний  навіки.
 

1927