Слухати тишу, не рахуючи хвилини.
Відчувати спокій вітру нервовим закінченням кожної клітини.
Той, хто починає свій день із зустрічі з морем
Просто не може бути злим чи знедоленим.
Можливо всі ми вміємо літати
Та ніхто не спробував. Боїмося впасти, заснути навіки і спати.
І зовсім неважливо про що снити,
Якщо поряд з тобою море. Нікуди не спішити -
Привілегія не для дорослих.
Коли за плечима не так вже й багато років минулих
Починаєш цінити кожну краплю свободи.
Ніяких прирікань, незгоди чи вигоди
У твоїй власній тиші: вона варта того, аби їй вірити.
Лиш людина мовчазна вміє по-справжньому говорити, відчувати і любити.
Час від часу виходити за межі часу,
Відправляти листи до точки призначення без адреси та поштового індексу.
Пірнати у всі морські-людські глибини
Та слухати тишу, не рахуючи хвилини.
Слухати тишу
© Copyright: Ирена Шкребтан, 2014
Свидетельство о публикации №114071504627
Свидетельство о публикации №114071504627
Рецензии