Вплiтаe смуток сивину у коси

Татьяна Ахинько
            
               
               

   Вплітає смуток сивину у коси,
   Устлала доля кропивою шлях,
   І розсипають ранки сльози-роси,
   Народжені в моїх тривожних снах.

   Роздам вітрам свій біль і свою тугу,
   Хай віднесуть скоріш в далекий світ,
   Я світлим замалюю чорну смугу,
   І папороті відшукаю цвіт.

   Знайду підтримку у своїх я друзів,
   Розраду і утіху у піснях.
   До мене в гості часто ходить муза,
   І сниться мама у тривожних снах. 

   Ні, доле, не чекай, тобі не здамся,-
   Хоть часто й гнеш мене як верболіз,
   І, хоч, буваю немічна і квола -
   Ніхто не бачить мук моїх і сліз.   
    
       


© Copyright: Татьяна Ахинько, 2014
Свидетельство о публикации №114071504078
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татьяна Ахинько
Рецензии
Написать рецензию
Щемить душа, Таню!
Скільки у тебе душевної щедрості, милосердя!
Хай будуть нескінченні!
Привітай від мене Віру - бажаю їй натхнення і здоров'я!
Обіймаю обох!
Світлана.

Соловей Заочник   18.07.2014 11:39   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Татьяна Ахинько