Завтра я стану iншою

Завтра я буду іншою.
Завтра я стану новою.
Закривши очі, увібравши в себе ніч,
Дихатиму прохолодою.
Стану наївною, трішечки дикою,
Нетерпляче-солодкою, щиро закоханою
У цей бездоганний і безмежний світ.
Стану тонким світанком, співатиму пісні,
Хворим смутком поки ще теплої осені.
Посмішкою на обличчі дитини,
Зморшкою біля очей мудреця.
Дрібним, холодним дощем на вулицях
Свого маленького та тісного міста.
Стану сріблом перлів розірваного намиста.
Дихатиму дозрілими зірками,
Гірким вечірнім небом, пожовклим листям.
Часткою сарказму та цинізму
Поміж рядків старої та забутої книги.
Відбитком сонця у темряві океану,
Шаленим танцем хвиль до виснаги.
У будь-якому випадку я знов засну,
А може, навіть, й буду снити.
Щоб прокинутися вранці, знову іншим бути.
Новою стати. Я живу
Для того, аби жити!
Кінчиками пальців ловити насолоду,
Скинути кандали, не дивлячись на моду
Бути скутим.
Дотримуючись єдиної вірної істини:
Кожну секунду життя не просто бути,
А власного себе творити.
Нескінченно змінюватись зсередини.