Лина Костенко. Недумано, негадано
попала в глухомань,
где сосны пахнут ладаном
в предутреннюю рань.
Где вечер пахнет мятою,
аж холодно шмелю.
А я тебя,
а я тебя,
а я тебя
люблю!
Ловлю твоё мерцание
сквозь музыку берёз.
Люблю до обмирания,
до стона и до слёз.
Без коньяка, шампанского,
и, видно, навсегда, -
пьяна, пьяна, и ласково
шепчу по жизни - да!
ТЕКСТ ОРИГИНАЛА:
Лина Костенко, украинский.
Недумано, негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань.
Де вечір пахне м'ятою,
аж холодно джмелю.
А я тебе,
а я тебе,
а я тебе
люблю!
Ловлю твоє проміння
крізь музику беріз.
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампана,
і вже без вороття, —
я п'яна, п'яна, п'яна
на все своє життя!
Фото из личного архива.2014г июнь.
Свидетельство о публикации №114071400710