На прозорість безхмарного неба
Наліпила ніч контури лісу,
Пригадала, що сутінь ще треба
Та легкого туману завісу.
Потім там, попід сосни, берези,
Мальовниче хатки розкидала,
А тини під селом нетверезі
Вверх і вниз,вниз і вверх малювала.
Ген, копицями згорбилось літо,
Прохолода і фарби прозорі,
Молоком біля ферми розлито,
Ніби яблука падають зорі.
Сяйвом срібла наповнилась річка,
Міяць ліг на гілля спочивати...
Лиш етюд, та втомилася нічка
І пішла,хоть на хвильку, поспати.
Художниця
© Copyright: Валентина Гнатюк, 2014
Свидетельство о публикации №114071402469
Свидетельство о публикации №114071402469
Рецензии
Валюша, хорошо,ласково и с любовью звучат твои стихи на украинском. Пиши ещё!
С уважением, с лю.Лю.И прочти обязательно на нашем собрании. Равдин разрешил: 25 февраля, в 12.00. Запоминай! Там теперь по субботам поют хористы. С лю.Лю.
Людмила Межиньш 2 17.02.2024 17:38 • Заявить о нарушении
С уважением, с лю.Лю.И прочти обязательно на нашем собрании. Равдин разрешил: 25 февраля, в 12.00. Запоминай! Там теперь по субботам поют хористы. С лю.Лю.
Людмила Межиньш 2 17.02.2024 17:38 • Заявить о нарушении
