Кохаю рiдну Украiну

Кохаю рідну Україну,
Люблю Житомир милий мій,
Та якже можна не любити,
Той рідний край,
Де ти родився, виріс, жив!

Так склалося життя,
За чоловіком виїхала я
В далекі і чужі края,
Там була вічна мерзлота,
Але ж і там привикла я.

В відпустку кожен рік літала,
Посадка в Києві була...
Я пам'ятаю ті хвилини,
Коли на трап ногами я ступала
Захоплення лилося через край.

Я милувалась Києвом,
Його архітектурою, красою
І кожен раз все більше дивувалась,
Як ріс він «на очах», мінявся...
Ставав все краще, краще!

А вже коли я приїзджала у Житомир,
То радість, хвилювання…
Переповняли моє  серце!
А зустрічі з рідньою, друзями…
Це щастя...Яке не виразиш словами!

А зараз..., тільки в серці біль!
І що чекає нас всіх тих,
Хто по дві сторони і на одній землі!
А вороги на ній   засiяли межу...
І розпалили ворожнечу…,
Таку страшну… , i там i тут !

Живу в надії...!
Є ж розум у людей,
Крiм розума і душі є!
Може таки наступить мир,
І  серце спокій  знов знайде!
    
  13 червня  2014 року

Михаил Томашевский "Боже спаси Україну:
http://www.stihi.ru/2014/02/28/7710