Б1ЛЬ
Б І Л Ь
Слова - розпечене залізо,
До серця, а воно болить,
Слізьми цей біль не окропити,
Воно як матриця прошите,
Це діри від печалі та журби,
Як коди їх не прочитаєш ти,
Любов’ю не загладиш.
Втікають ласка, спокій,
А витікає гіркота та біль,
Якою б не була велика ціль,
А серце вже розбите,
Як матриця прошите,
Новим його не замінити...
© Copyright: Надежда Мартынова Данчак, 2011
Свидетельство о публикации №11103171484
Свидетельство о публикации №114071301809