Де ти був, відчай, коли я була молодою?
не було чути сміху,
не було цієї води...
я тебе не люблю
і скучаю не за тобою,
а тому іди
від мене і від біди...
Запиляче очі фальш...
я не хочу бачить
світ безкрайніх брехнь
і невдалого відчуття.
А тобі, мій любий,
хочеття аж віддячить
за моє нормальне життя...
А доки його не було
не боліло серце,
доки він не казав,
я і не чула,
і доки він спить
в моїй душі проснеться
те почуття,
про яке я давно забула...
І мліє серце,
тремтять безупинно руки...
туманить розум...
і я не справляюсь з ними...
в моїй душі народжуються звуки
виростають крила
щоби стати твоїми...
Крила
© Copyright: Настенька 28, 2014
Свидетельство о публикации №114071104012
Свидетельство о публикации №114071104012
Рецензии