Вже нашi вишнi вiдцвiли

Татьяна Ахинько
   Вже наші вишні відцвіли,
   Терниста стала стежка до кохання.
   Колись щасливі ми були,
   Та наші не здійснилися бажання.

   Життя назавжди розвело,
   І стало літо лютою зимою,
   Наш сад снігами замело,
   Навіщо ж я хворію ще тобою?

   І пам"ятає серце мить -
   Пішов світанком легкою ходою,
   І плакав вишень білий цвіт,
   І рвався біль пекучою сльозою.

   Тобі не дорікаю, ні,
   Гадаю, що не треба і казати,
   Що все ще боляче мені,
   Що ти чужий тепер так гірко знати. 

   А наши долі розійшлись,
   Пішло у безвість щастя на світанні,
   Вже наші вишні відцвіли,         
   Та ще живе моє палке кохання. 


© Copyright: Татьяна Ахинько, 2014
Свидетельство о публикации №114071007148
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татьяна Ахинько
Рецензии
Написать рецензию
Так лірично, так щемно. Дякую за правдивість почуттів, немов сама все це пережила. З повагою - Н.Т.

Нина Трало   12.07.2014 19:05   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Татьяна Ахинько