Люблю прохолодний я ранок
І свіжість в моєму вікні
Новий день ступив вже на ганок,
Та що принесе він мені?
Чи смуток, чи щастя, чи сльози?..
А, може, розлуку на вік...
Дай Бог, на життєвій дорозі,
Щоб слід мій назавжди не зник!
Так хочеться жити і жити,
Писати багато віршів,
Щоб поруч завжди були діти
Й онуків дзвінкі голоси.
Життя подароване Богом
Дається у світі одне,
Ціную і ділом, і словом,
Надія живе - не розпне!
Люблю прохолодний я ранок
© Copyright: Татьяна Ахинько, 2014
Свидетельство о публикации №114071007046
Свидетельство о публикации №114071007046
Рецензии