Д О Щ

Краплі  дощу  на  твоїх  віях,
В  росі  замріяне  чоло,
Ти  побувала  в  моїх  мріях,
В  житті  ніколи  не  було.

Ходив,  дивився  та  вагався,
Як  подружитися  -  не  знав,
Лиш  спогад  болісний  зостався
Та  в  серці  ледь  помітний  шрам.

Дощі  ідуть,  вода  стікає,
З – за  хмари  сонце  вигляда,
Природа  -  матінка  лиш  знає
Де  й  з  ким  нам  щастя  чи  біда.
      5.07. 2014р., Київ


Рецензии