Честь і слава гусляру української пісні!
Аж, двісті Кобзарю, а злидні всі на місці,
стогнуть люди і досі, і поваги не мають,
і хапуги та рвачи неньку розривають.
Гнівом повниться душа і краів не має,
біль народна і ганьба вірші надихають.
Вдарю посохом поета тих, хто обирає нас,
щоб жили в добрі і щасті, заповів як наш Тарас.
К 200-р ччю кобзаря!
© Copyright: Кампул, 2014
Свидетельство о публикации №114070908044
Свидетельство о публикации №114070908044
Рецензии