КРИК

Не дай то,боже,щоб “небесні мільйони” полягли за зря !!!   
Це вони, для нас робили кращеє життя.               
Життя поставили на кон і кровью землю окропили,
щоб в щасті, волі і добрі,
на віки ми на ній зажили.
               
Це та “небесная дружина” била німців,
тих нелюдей, фашистів і нацистів.
Загнали в логово назад,
добряче тюхнули під зад.
         
Як би, ні братство і туга
народів славної країни,
то б, клячили в рабах
у німців і до нині.

До речі, вся спільнота, і весь світ,
фашизм на плаху засудив,
нацизм на віки боронив,
наклав табу і вето наложив.

А тут, у нас, на Україні,
вилазять знов национали,
які немов, як ті нацисти,
що тільки все для українців.

Мабуть забули,що віка
в країні тут уся братва,
і з малку нас батьки навчали,
щоб у ладу ми проживали.

То, тіж, панове-господа,
СРСР славетний роз*єднали,
як колять ті, які кричать,
щоб ми кулак свій об*єднали.
 
Проти кого, проти братів!
Які віки допомагали,
з якими труднощі долали,
і жили в братстві і добрі.

Народна мудрість каже,
що кривдника покаже:
на тому шапка запалає,
хто більш за всіх про це волає.

І от, кричать привладні наші,
за українське об*єднання,
а, в загалі, не мають тями,
що коять міжнациональне роз*єднання.

Таких лукавих треба гнати,
назад у нори заганяти.
Вже бачили, як владували,
пів України розпродали.

Ох, скільки ж хпопців на війні, лягло в святую землю,
за наші щастя і свободу,
за всі права, що мали ми,
що аферістам отдали.

Кто аферістом, спекулянтом був, став бізнесменом,
і рвать давай і так, і сяк.
Хто був мошеник, шарлатаном,
хапугой став, і став хапать.

А хлопців, комуністів, обхаяли, облаяли,
в усіх гріхах закляїли,
немов такі, сякі, чуть не фашисти,
і роблять це навмисно,
щоб людям тяму задурить,
і память про “небесну рать” закрить.

Ніколи цьому не бувати,
і буду нам напам”ятати,
що те, за що вони лягли,
рвачам, хапугам віддали.

Щоб від макушки і до пяти,
що довела би нас до тями,
оця ганьба по нас пройшла,
і ум на розум навела.

Не ясно? Що?Навіщо? Як?
Не тільки вам, собі кажу,
тому і слово “нам” пишу,
що скоїли найтяжчий гріх,
що зрадили ідею іх.

Лягли за неі в землю хлопці,
десятками “небесних мільйонів”,
а ми ідею цю зганьбили,
і все, як було воротили.

А зараз бісимось немов скажені,
кривляємось мов наряжені,
бо панами не змогли,
а в холопи-ні,ні,ні.

Думки накрили сивиною,
і іми вся коробочка повна,
як дітям правду ту сповна,
налити в глечик молока.
               
А правда в тому, що вона у кожного своя.
Кому потрібна правда, зложена із кривди,
яка кривляє навкруги,
і все воротить навпаки.

От правда за “небесні мільйони”-вона одна,
бо кривди там нема:
лягли десятки мільйонів,
за кращеє життя народів.

Про те життя на всю волаєм,
народним все в країні називаєм,
а насправді, як оті вандали,
все рушимо, що побудовано дідами.

Ідіть у церкви і покайтесь,
самим собі в цьйому признайтесь,
що підвели “небесну рать”,
що аферюгам себе дали ошукать.

Іх душі стогнуть, плачать, розмовляють,
поета креслить наставляють.
Вони дають благословення
на всеслав*янське примирення.

У бога будемо благати,
щоб сили дав усіх  з*єднати.
Пробачення “небесна рать”на нас спускає,
на кращеє життя благословляє.