Жебрачка Укра на
Скрадається навшпиньки Україна,
Бо власнi дiти, гiршi шведiв, ляхiв,
Позбавили над головою даху.
Сьогоднi ж бо колись сильна країна
В ламбадi-смертi корчиться в руїнах.
Все з молотка йде - честь, совiсть, медалi,
Людськi сумлiння, душi... Що ж бо далi?
Старi благають смертi, юнь - роботи.
По всiй країнi - стогiн i скорбота.
А зашморг з кожним днем шию стискає
I гайвороння збирається в зграї.
Що ми заповiмо у спадок сину:
Чи покрутку, чи неньку-Україну?
Ми не тевтонцi, монголи чи ляхи,
То ж станьмо всi грудьми на її захист!
Жебрачкою пiд європейським тином
В гуманiтарцi риється країна.
Из книги "Мелодiя серця" 2008 год
Свидетельство о публикации №114070907004