Її некролог –
Мертве місто – за ґрати,
І на серці дико.
Лихо, як Бог,
Не хоче і знати
Ні націй, ні віку.
Ніч без кінця,
Полум’я жар,
Втрати і втрати.
Горді серця
Феніксом з гарі
Не в змозі постати.
Травень в росі,
З ніг на коліна,
Молиться, впавши.
Й линуть усі
В русі єдинім –
Параді трудящих.
І падає пил
Стогоном неба –
На голови людям!
Дай, земле, сил!
Тільки не треба…
Ми більше не будем.
Спогади й страх,
Важкії сни
Років далеких.
Пам’ять в віках…
Маряться дні
Кликом лелеки.
Прип ять
© Copyright: Илья Воль, 2014
Свидетельство о публикации №114070902414
Свидетельство о публикации №114070902414
Рецензии