Тихенький вітерець повіяв,
В одну очікувану мить
З'явилася в очах надія
І захотілось знову жить.
Бажання втримать ці хвилини,
Щоб довго – довго з ними будь;
В щасливий світ душей поринуть,
Його глибини всі відчуть.
Тоді і Небо зовсім низько,
Пташині співи, як бальзам.
І дуже – дуже Ісус близько
Лікує біль сердечну Сам.
Здається, що в такому стані
Все можна витримать, пройти,
Коли вогонь стіною стане,
Чи землетрус почне трясти.
Лишень Ісус в сердечнім домі
Знаходився і був завжди,
Щоб голос чуть Його знайомий
І мати захист від біди.
Щасливий свiт
© Copyright: Валентина Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114070806293
Свидетельство о публикации №114070806293
Рецензии